Інвестиційний портфель – це сукупність фінансових активів, товарів або їх грошових еквівалентів, якими володіє приватна особа або компанія. Зазвичай більшість людей вважають, що акції, облігації та готівка становлять основу портфеля, але цей тренд не являється правилом. Портфель інвестицій може включати широкий спектр активів, включаючи цінні витвори мистецтва, нерухомість або приватні інвестиції.
Створення портфелю передбачає вибір симбіозу активів з різною складовою для збалансування ризику та прибутковості відповідно до поставлених фінансових цілей, часового горизонту інвестування та графіку інвестицій.
Види інвестиційних портфелів
Незважаючи на очевидну формальність інвестори розділяють декілька видів інвестиційних портфелів, кожен з яких має певну специфіку в управлінні і, головне, відрізняється типом активів:
- Портфель регулярних доходів. Концепція інвестування портфелю зосереджена на забезпеченні регулярного доходу від інвестицій, що передбачають дівіденти. Такі портфелі включають активи в фінансових установах, що повертають частину прибутку своїм акціонерам, таким чином, створюючи постійний грошовий потік.
- Захисний портфель. Активи в такому портфелі максимально ізольовані від суттєвих ринкових коливань. В даному типі інвестування стратегія зосереджена на зниженні ризику, що особливо актуально в умовах високої інфляції або геополітичних потрясінь. Як правило, захисний портфель містить акції впевнених компаній, що розвиваються, наприклад, виробників товарів масового споживання.
- Спекулятивний портфель. Найбільш ризикована стратегія інвестування, оскільки активи портфеля зосереджені на кредитуванні молодих компаній, які мають перспективи розвитку, але на поточний момент не відповідають ринковій вартості.
- Збалансований або гібридний портфель. Це своєрідна «золота середина» між ризиком та перспективою зростання. Підхід гібридного портфеля полягає в диверсифікації різних класів активів. Як правило, гібридне інвестування передбачає придбання відносно фіксованих стабільних акцій, облігацій та альтернативних інвестицій. Це вигідно, оскільки історично склалося, що акції, облігації та альтернативи демонстрували далеко не ідеальну кореляцію між собою. Перед тим як збалансувати інвестиційний портфель інвестор має не тільки визначити поточну ринкову ціну кожного активу, а й врахувати потенційні коливання, які можуть суттєво вплинути на цінність фонду у короткостроковій перспективі.
Незалежно від складу активів портфеля, усі інвестиції мають підлягати диверсифікації та враховувати толерантність інвестора до ризику, відповідати цілям фінансування, часовому горизонту та іншим відповідним обмеження, включаючи податкову позицію.
Як скласти інвестиційний портфель?
Розробка інвестиційного портфеля потребує більше зусиль, ніж пасивне індексне інвестування. Подібно до того, як архітектор ретельно проектує будинок, інвестор повинен продумати, як збалансувати ризики та прибутковість, щоб досягти поставлених цілей.
Традиційно процес складання інвестиційного портфеля включає декілька кроків, які в комплексі формують стратегію інвестора:
- Визначення цілей інвестування. Як і для більшості бізнес проектів стартом для інвестицій має бути конкретизована ціль. Якщо мета короткострокова (до 3 років), рекомендується віддавати перевагу активам з невеликим порогом волатильності, таким як облігації або депозити. Якщо мета довгострокова (10 років і більше), можна дозволити собі агресивніші інвестиції, наприклад, акції або фонди ETF.
- Оцінка рівня ризику. Чим вищий ризик, тим більша потенційна прибутковість, але й тим вища ймовірність втрат. Тому важливо оцінити, наскільки буде болісною для вас втрата капіталу в короткостроковій перспективі заради довгострокової вигоди.
- Диверсифікація активів. Процедура диверсифікації інвестиційного портфеля означає розподіл коштів між різними класами активів (акції, облігації, нерухомість, дорогоцінні метали) з метою зниження потенційного ризику.
- Ребалансування портфеля. Зміна співвідношення активів у портфелі повністю природний феномен, тому потрібно періодично переглядати динаміку зростання або спаду цінності фондів і корегувати баланс до початкового розподілу.
Приведені рекомендації допомагають інвестору сформувати стабільну фінансову стратегію, яка захистить капітал від ринкових коливань та мінімізує потенційні ризики.
Інвестиційний портфель: приклад помірно агресивного інвестування.
В якості прикладу портфеля інвестицій можна розглянути шаблон для інвестора з помірно агресивною стратегією, який готовий вкладати кошти в активи з високою волатильністю заради вищої прибутковості у довгостроковій перспективі. Портфель розрахований на часовий горизонт 10-15 років і включає активи, що забезпечують баланс між зростанням та захистом капіталу.
Склад портфелю:
- Акції (60%). Технологічний сектор (20%) – Apple, Microsoft, Alphabet (Google).Фінансовий сектор (15%) – JPMorgan Chase, Bank of America.Охорона здоров’я (10%) – Pfizer, Johnson & Johnson.
- Облігації (25%). Корпоративні облігації (15%) – інвестиції у компанії з високим кредитним рейтингом (Tesla, Amazon).
- Державні облігації (10%) – облігації США чи Євросоюзу.
- Фонди нерухомості (REIT) (10%).
- Інвестиції у фонди нерухомості (Vanguard Real Estate ETF) для отримання дивідендів та захисту від інфляції.
- Золото (5%). Інвестиції у золото через фонди (SPDR Gold Shares ETF).
Портфель включає широкий набір активів, диверсифікованих за секторами та класами, що допомагає знизити ризики. На думку відомого економіста Рея Даліо коректний розподіл активів між акціями, облігаціями, нерухомістю та сировинними товарами мінімізує втрати у періоди економічної нестабільності.
Облігації, що входять до складу портфеля, виконують функцію стабілізатора, особливо у періоди підвищеної волатильності на ринку. На думку Джеремі Сігела, автора книги «Stocks for the Long Run», поєднання облігацій та акцій знижує загальний ризик, дозволяючи інвесторам краще впоратися з короткостроковими ринковими коливаннями.
Інвестиції в технологічні компанії, такі як Apple і Microsoft, ґрунтуються на припущенні, що технології залишатимуться ключовим двигуном світової економіки. Як зазначає експерт у галузі інвестицій Пітер Лінч, вибір компаній із стійкою бізнес-моделлю та конкурентною перевагою є важливим елементом довгострокової стратегії.
Незважаючи на чітку визначеність перед тим як порахувати загальну дохідність портфеля потрібно визначити його залежність від ринку акцій. За словами Нассима Талеба, автора книги «Чорний лебідь», високі ризики на фондовому ринку можуть завдати суттєвого удару по цінності активів в умовах непередбачуваних подій.
Створення інвестиційного портфеля — це ретельно продумана стратегія, спрямована на досягнення фінансових цілей з мінімальними ризиками. Ключовими кроками побудови портфеля є постановка цілей, оцінка ризиків, диверсифікація активів та регулярне ребалансування, що дозволяє підтримувати баланс між прибутковістю та стабільністю активів. Інвестор має не тільки розуміти навіщо інвестиційний портфель потрібен, а й постійно моніторити ринкові процеси, контролювати фінансові потоки та дотримуватись правових ініціатив щодо торгівлі цінними паперами. Тільки дотримання всіх кроків допоможе інвестору знизити волатильність, мінімізувати збитки та зберегти довгострокову прибутковість.
Інвестиції: види, терміни, ризики та можливості
У яку валюту інвестувати українцю? ТОП 3 найвигідніших варіанти
Як почати інвестувати з нуля – 5 простих кроків