Людей, які мають грошову заборгованість, нерідко турбують колекторські організації. Їх представники, що мають на меті стягнення з позичальника боргових сум, не завжди діють в рамках чинного законодавства.
Ця стаття дає відповіді на ряд актуальних питань, пов’язаних із тиском відповідних служб на громадян, пояснює їх права та повноваження й розповідає про існуючі способи протидії колекторській компанії.
Хто такі колектори?
З англійської слово collector перекладається як пристрій чи об’єкт, що займається збиранням чого-небудь, накопиченням та об’єднанням.
Колектор як працівник є фахівцем із переговорів з боржниками, який займається супроводженням угоди до моменту виконання ними своїх платіжних зобов’язань.
Такі спеціалісти виступають посередниками між кредиторами та їх клієнтами, що не погасили вчасно фінансовий борг. Зазвичай колекторські компанії викупають право вимоги до недобросовісних платників у банківських чи інших кредитних установ, фактично набуваючи статусу нового кредитора.
Цей статус відкриває для них можливості внесення коректив у зобов’язання сторін.
Працівники колекторських повинні мати необхідну правову компетентність та дотримуватися професійної етики. Проте фактично їх поведінка і те, як діють колектори, часто засвідчує відсутність і того, й іншого.
Як регулює діяльність колекторів українське законодавство?
Відповідним правовим актом є прийнятий п’ять років тому Закон, який, з одного боку, колекторську діяльність легалізував, а з іншого, став на захист прав боржників.
Цей документ офіційно заборонив кредиторам дзвінки до тих, хто має борг, на роботу та їх рідним, а також висловлення претензій у формі погроз та надання недостовірної інформації з приводу їх заборгованості.
Як підставу для виконання своїх професійних обов’язків колектори розглядають угоду, укладену між фірмою, яку представляють вони, та фінансово-кредитним закладом. Відповідний договір може мати форму доручення, факторингу або відступлення від права вимоги.
Дані про цей документ для ознайомлення з ним має право вимагати боржник – йому колектори мають надати завірену копію цієї угоди.
Поки нові кредитори позичальнику доказів про свої повноваження не нададуть, останній має юридичне право їхні вимоги щодо погашення заборгованості ігнорувати.
Що можуть зробити колектори?
Єдиними фактично обумовленими Законом повноваженнями таких працівників є письмове нагадування боржникам про суму, яку вони винні.
Стягувати борги в примусовому порядку самостійно з недобросовісного платника представники колекторських служб не мають права в жодному разі.
Зробити це вони можуть лише на підставі чинного судового рішення. Цей момент засвідчує Закон «Про виконавче впровадження».
Випадки, коли суд виносить вердикт про те, що колекторська компанія з метою стягнення заборгованості офіційно може звернутися до виконавчої служби, мають місце.
Але багатьох людей, що стикаються з домаганнями та претензіями таких нових кредиторів, хвилює питання, чи можуть колектори подати в суд реально.
Насправді вірогідність такого розвитку подій є малоймовірною з ряду причин:
- у такому випадку колекторська служба має витратити кошти на те, щоб дати судовій справі хід;
- їй доведеться чекати, бо суд дуже часто затягується;
- підставою для рішення на користь нових кредиторів має бути беззаперечна база доказів, якої вони зазвичай не мають;
- примусове стягнення заборгованості в порядку виконавчого впровадження є для колекторських служб безперспективним.
Додатковою обставиною, що ускладнює справу колекторів, є право кредитних установ передавати інформацію про своїх клієнтів третім особам лише у виняткових, передбачених законодавством, випадках.
Що робити, якщо колектори подали в суд?
У такій ситуації боржнику довільно скористатися допомогою фахівця – адвоката по кредитах.
Останній має зайнятися справами на користь свого клієнта:
- перевіркою юридичного права колекторської компанії вимагання від позичальника повернення боргу;
- допомогою в подачі відкликання – документу, в якому боржник письмово описує власну позицію та обґрунтовує свою незгоду з пред’явленими до нього вимогами (це можуть бути докази неправильних розрахунків та вказівки на порушення колекторами норм, передбачених Цивільним процесуальним кодексом);
- моніторингом терміну позовної давності – якщо відповідний строк сплив, це є аргументом для подачі в судову інстанцію клопотання про закриття розгляду справи;
- якщо суд уже виніс рішення на користь колекторів, правозахисник має допомогти йому підготувати та подати апеляцію.
Головне у такому випадку для особи, що стала об’єктом домагань колекторської компанії, не займати пасивної позиції й не обмежуватися роздумами, що можуть зробити колектори, і як можуть розвиватися події далі.
Що варто знати про правомірність діяльності колекторів?
Повноваження колекторів включають право надсилання боржнику письмових повідомлень зі своїми претензіями та проведення телефонних переговорів із ним.
Також законодавство дозволяє таким кредиторам проведення особистих зустрічей з боржниками або їхніми адвокатами. Проте приїжджати до фінансово невідповідальних позичальників додому представники колекторських компаній не мають.
Законодавство України забороняє несанкціоноване втручання в особисте життя її громадян. Тому відповідь на питання, чи можуть вдаватися кредитори до погроз, телефонувати боржникам уночі та чи мають право колектори дзвонити родичам, однозначно негативна.
Також правові норми зобов’язують колекторські служби й інші організації, що мають справу з фінансово зобов’язаними клієнтами, не розповсюджувати інформацію про останніх.
З 2022 року примусове стягнення протермінованих боргів на підставі нотаріальних записів не є дійсним. Водночас контроль за роботою колекторських контор посилив НБУ.
Ця головна в країні державна банківська установа має повноваження розгляду скарг боржників та заборони нарахувань їм відсотків за штраф після того, як термін кредитної угоди сплив (упродовж місяця від відповідної дати).
Що не мають права робити колектори?
Офіційна заборона поширюється на такі дії співробітників колекторських компаній:
- контакти з позичальниками з 20.00 до 9.00 ранку;
- дзвінки їм та візити до них на роботу з приводу заборгованості;
- візити до боржників додому;
- відправлення їм сповіщень з вимогою повернути борг електронною поштою або у вигляді SMS;
- забороняються дзвінки неплатнику за допомогою інформатора-автомата;
- внесення недостовірних даних у кредитні історії боржника.
Це далеко не повний перелік дій, в яких наразі колектори обмежуються на правовому рівні. За недотримання їх працівники колекторських контор можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної та цивільної відповідальності. Останній варіант передбачає відшкодування позичальнику моральної шкоди.
Вас не повинно хвилювати, де колектори беруть номери телефонів родичів, бо їхні дзвінки членам родини боржника є свідченням порушення законодавства.
Психологи радять спілкуватися з представниками колекторських компаній тактовно й чемно, опанувавши себе. Доцільно попередньо встановити на смартфон застосунок для запису всіх телефонних розмов із ними. Якщо ці бесіди міститимуть домагання, погрози та тиск колекторів – це можна використати як аргументи на свій захист у суді.
Щоб розрахуватися з кредиторами, можна спробувати домовитися з ними про реструктуризацію боргу або оформити для цього кредит в іншому банку. Найкращий варіант – доручити справу роботи з колекторами профільному юристу.