Сучасна національна валюта нашої держави стала результатом багатовікової еволюції. Пропонована стаття, що є своєрідним історичним екскурсом, розповість, коли з’явилися перші гроші в Україні та познайомить з їх розвитком та долею від прадавніх часів дотепер. А також ми розкажемо про еволюцію української гривні від епохи Київської Русі до сьогодення.
У цьому тексті ви знайдете чимало дивовижних та маловідомих фактів про вироблення та використання національних знаків вартості на українських землях у різні часи.
Період античності
Випуск найдавніших монет у даному регіоні, на думку дослідників, розпочався приблизно в VI столітті до нашої ери.
Карбували ці найперші гроші в північному Причорномор’ї, зокрема в Херсонесі, Ольвії, Тірі й Пантікапеї. На той час такі монети широкого розповсюдження не набули.
Водночас на території нинішньої України поширювалися гроші, які виготовляли монетні двори в Греції та Малоазіатському регіоні.
Задовго до тієї пори, коли розпочалася історія української гривні, можна було доволі часто зустріти давньоримську монетну продукцію у вигляді срібних денаріїв. Даний факт доводять знахідки археологів періоду ІІ-V століть нашої ери. Науковцям вдалося відшукати декілька місць скарбів, у кожному з яких нараховувалися тисячі таких монет.
За часів раннього середньовіччя наші пращури почали використовувати візантійські монети. Карбували їх переважно із бронзи та срібла, рідше – із золота.
Епоха Київської Русі
У період VІІІ-ХІ століть на ринку нашої держави домінували гроші, відкарбовані в середньоазіатських країнах та північно-африканських. Завозилися відповідні монети здебільшого Волзьким шляхом.
При цьому на ринку продовжували ходити гроші візантійські та західноєвропейські динарії, хоча їх використання глобального впливу для економічного життя держави не мало.
Розповідаючи, яка валюта була в Україні до гривні, викарбувана на вітчизняній території, слід назвати «срібляники» і «златники», що випускалися за розпорядженням князя Володимира Святославовича на рубежі ХХ-ХІ століть.
Фронтальний бік таких монет прикрашало зображення глави держави, а на тильному їх боці можна було побачити викарбуваний герб-тризуб. Пізніше подібні срібні монети карбувалися за часів правління Святополка Ярополковича та Ярослава Мудрого.
З другої половини ХІ століття до Київської Русі ввозити монети з-за кордону, за виключенням арабських монет, припинили, а знайдені на той час поклади металів для виготовлення грошей в країні вичерпалися. Літописи даного часу засвідчують, що тієї пори роль грошей виконувало хутро звірів – білок та куниць.
Цей же період історики вважають орієнтовним часом, коли з’явилась гривня в статусі грошово-лічильної одиниці.
Походження назви
Спершу слово «гривня» увійшло в побут українців не як назва монети, а як назва нашийної прикраси. Носили такий виріб, що являв собою тонке кільце, на «загривку».
Відповідний витвір стародавнього ювелірного мистецтва вирізнявся вишуканістю. Виготовляли його майстри Київської Русі з благородних металів – срібла або золота. Кінці таких обручів, що були м’яко заокругленими для зручного носіння, часто зображували мініатюрні лев’ячі голови.
Відвідавши історичні музеї великих українських міст, можна оглянути відповідні прикраси, знайдені під час археологічних розкопок. Вони є надзвичайно цінними експонатами.
А побачити, як виглядала перша гривня, що означала міру ваги й використовувалася як монета, пропонує Музей грошей.
Поява гривні як грошової одинці та її види
Перші гривні на Русі, що мали форму фігурних злитків із розширеною серединою або паличок, були двох видів – срібні (вагові) й так звані гривні кун (лічильні). Первісно вони мали тотожну собівартість, але згодом номінал однієї гривні став дорівнювати кільком кунам.
Відомо, що таку валюту наприкінці ХІ століття стали виготовляти в декількох українських регіонах, і її взірці між собою відрізнялися.
Наприклад гривня «київська» виглядала як шестикутник, її вага становила 150 грамів, а відливали такі гроші, що проіснували до періоду нашестя монголо-татарських загарбників, зі срібла.
Відомо також про існування гривень «новгородських». Спершу регіоном їх використання були землі північно-західні, а з середині ХІІІ століття ці паличкоподібні злитки вагою 240 грамів поширилися на всі території держави.
Гривню «чернігівську» вирізняла форма, схожа на «київську» і вага, близька до її «новгородського» аналогу.
Незадовго після того, коли заснували гривню в Україні як платіжну одиницю, з’явився «волзький варіант» таких грошей, що мав оригінальну форму мініатюрного човна.
Період зникнення
Починаючи з ХІІІ століття срібні гривні-злитки поступово виходили з обігу. Припинили своє існування повністю вони в ХV столітті.
Альтернативною грошово-лічильною одиницею, що прийшла їм на зміну, став рубль. Назва цієї монети перекочувала до монетної системи російської імперії, а згодом – до радянського грошового обігу.
Існування гривні як вагової монети тривало до ХVІІІ століття. У ті часи її називали «гривенкою», а номінал такої грошової одиниці складав 48 «злотників».
Цікаві історичні факти
Сказати точно, скільки років гривні металевій, неможливо – дослідники називають лише орієнтовні терміни її появи.
За різних історичних часів слово «гривня» означало мідну монету дрібного номіналу. Спершу вона була еквівалентна двом копійкам, пізніше – трьом, а згодом її номінал становив 10 копійок.
Ця назва для 10-копієчної монети зрідка використовувалася навіть у період комуністичного режиму.
У 1917 році в Українській Народній Республіці була запроваджена національна валюта у вигляді українських карбованців, що випускалися у вигляді паперових купюр.
Дизайн таких грошей, які вирізнялися вишуканими бароковими орнаментами, а ще зображували родовий знак Володимира Великого – тризуб, був створений вітчизняним художником-графіком Георгієм Нарбутом.
1918 року Центральною Радою була знову впроваджена грошова одиниця гривня. Її номінал складав 100 шагів або половину карбованця. Друкувалися відповідні грошові купюри в Німеччині, в берлінській типографії.
У 1922-1924 роках, після захоплення влади комуністами, був введений замість гривні спершу радянський червінець, а потім радянський карбованець.
Грошова реформа в Незалежній Україні
Гривні, якими користуються громадяни Незалежної України, стали результатом грошової реформи 1996 року. Ця подія для нашої держави мала надзвичайне значення.
Отримати вичерпне пояснення досвідчених екскурсоводів про те, чому гривня так називається та оглянути старовинну нумізматичну експозицію можна в музеї грошей НБУ.
Наразі українська національна валюта відповідає цифровому коду 980, міжнародна абревіатура для її позначення – UAH, а графічний знак української гривні ₴.
Цей значок включає два елементи, одним із яких є прописна мала літера кирилиці «г», що починає слова «гроші» та «гривня». Інша деталь знаку – зображення двох, паралельно розташованих горизонтальних ліній. Зазвичай відповідну позначку використовують як атрибут високого економічного потенціалу валюти, її стабільності, необхідної для прогресивного розвитку держави.
Така інформація відома багатьом, а ось хто придумав символ гривні, знає далеко на кожен українець. Насправді цей значок, який набув офіційного статусу двадцять років тому, був запропонований мешканцем Кривого Рогу Петром Купою. Того часу він очолював технічне бюро тресту «Криворіжпівнічрудбуд».
Більше цікавої інформації про історію грошей читайте на нашому порталі.