Pro-Groshi info Сьогодні досить складно уявити, що юні роки Шанель були досить далекі від гламуру і моди. Габріель Бонєр «Коко» Шанель (Gabrielle Bonheur “Coco” Chanel) народилася 19 серпня 1883 року у французькому Сомюре. Про її дитинство відомо небагато, крім того, що в неї було троє братів і дві сестри, і що батько її був торговцем. Коли Шанель було всього 12, її мати вмерла від туберкульозу, а батько покинув сім’ю. Коко потрапила в сирітський притулок, де провела шість років і де навчилася шити. Це вміння і задало напрямок всього майбутнього життя дівчинки. Покинувши притулок в 18 років, Габріель мала намір стати співачкою. Вона переїхала в містечко Мулен недалеко від Парижа і почала виступати в престижних клубах і кабаре.
Саме в той період і народилася ідея називати себе псевдонімом «Коко», скорочено від «coquette», що в той час означало «утриманка». (Хоча, по інших версіях, прізвисько з’явилося завдяки тому, що Шанель кумедно виконувала пісню «Ko Ko Ri Ko», що користувалася популярністю серед відвідувачів клубів.)
Хоча робота в кабаре і відповідала мріям Коко про кар’єру, стабільний заробіток вона не приносила. У той час дівчина зустріла спадкоємця текстильної імперії Етьєна Бальзана (Etienne Balsan), що взяв її на утримання, і до якого вона, не замислюючись, переїхала. Хоча Бальзана й можна назвати першою захопленістю Шанель, вона ніколи не хотіла бути просто його коханкою і утриманкою, незважаючи на комфортні умови і розкіш, які оточували її в будинку багатого чоловіка. Коко спочатку займатися дизайном капелюшків, причому, досить успішно. Вона мріяла про власне ім’я і успіх.
Зустрівши в 1909 році британського промисловця Артура Кепела (Artur Capel), Коко закохалася без пам’яті. За підтримки коханого Шанель змогла відкрити своє перше ательє капелюшків у Парижі вже в 1910 році. Тепер це бутік Chanel, і існує він дотепер.
Роман з Кепелом тривав протягом дев’яти років, йому навіть не перешкодив шлюб Артура із британською аристократкою в 1918 році. Нещастя осягнуло закохану пару роком пізніше, коли Артур загинув в автокатастрофі. Від втрати Коко так і не змогла оправитися до кінця життя. У підсумку Шанель присвятила всю себе роботі і, безсумнівно, превстигла, таки перевернувши світ жіночої моди.
Все, чим би не займалася Шанель, було новаторським, незвичним і тому таким привабливим і популярним серед жінок Європи в ті дні. В 1920 році побачили світло парфуми з її ім’ям, Chanel №5, перші у світі, випущені під певним брендом. Наступним революційним відкриттям стало маленьке чорне плаття. Коко змогла показати, що вбрання в чорному кольорі може бути не тільки жалобним, але й несамовито елегантним, шикарним і сексуальним одночасно, при всій його простоті. Через кілька років з’явилися і перші костюми Chanel, відомі й сьогодні, що складаються з жакета без комірця і спідниці по фігурі. Так закінчилася ера корсетів, а Шанель продемонструвала, що гарні і модні речі можуть бути дуже комфортними. Тоді її девізом стала фраза «Розкіш повинна бути комфортною, інакше це не розкіш».
До сорока років Коко Шанель стала справжнім ідолом своєї епохи. Жінки обожнювали вбрання від бренда Chanel, чоловіки ж завжди схилялися перед її незалежною і яскравою особистістю. Різноманітним було і особисте життя Коко. Серед її шанувальників були відомий композитор Ігор Стравінський (Igor Stravinsky) і Хью Гросвенор (Hugh Grosvenor), герцог Вестмінстерський. Останній навіть пропонував Коко руку й серце, але вона відмовила, не побажавши стати черговою герцогинею Вестмінстерською. Образ єдиної і неповторної Шанель подобався і пасував їй більше.
Економічна криза 1930-х років і Друга Світова війна змусили Коко закрити всі магазини. Публіка думала, що це – кінець яскравої кар’єри Шанель. Завівши роман з нацистським офіцером Хансом Гюнтером фон Дінклаге (Hans Gunther von Dincklage), Коко покинула Францію і жила у Швейцарії. Є думка, що вона і зовсім працювала в нацистській розвідці.
Однак в 1954 році Шанель зробила справжній фурор. У віці 70 років вона повернулася в Париж, причому, не голіруч, а з новою колекцією одягу. Критики не прийняли новий продукт Коко, і преса писала про нього як про повний фіаско Шанель. Однак покупці довели зворотне: у магазинах Великобританії і США колекція мала величезний успіх завдяки жіночним і зручним моделям.
Шанель пішла з життя в 1971 році, а з 1983-го модний будинок Chanel очолює відомий модельєр Карл Лагерфельд (Karl Lagerfeld). Життя Коко завжди привертало увагу режисерів, і ще в 1969 році на Бродвеї був поставлений мюзикл про Шанель з Кетрін Хепберн (Katharine Hepburn) у головній ролі.
Долю Коко Шанель не можна назвати простою, однак її історія успіху може навчити багато. Головний висновок, який можна зробити, познайомившись із біографією Габріель Бонєр «Коко» Шанель, полягає в наступному. У жодному разі не можна відступатися від своїх цілей, і не змінювати мрії. Несхожість на інших, виділення з натовпу – от що допомагає реалізувати потенціал, головне в цьому випадку – не змінювати собі, не боятися своєї відмінності.
Великі доларові купюри: 500, 1000, 5000, 10000, 100 000
[…] Коко Шанель – цікаві факти з біографії […]